
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Однажды мне довелось встретиться со старым другом, который решил показать мне новую закладку - кодеин. Я уже пробовал множество наркотиков, но этот был что-то необычное. Мой друг уверил меня, что кодеин поможет мне улететь в космос и все забыть. Не мог не попробовать такую интересную штуку, ведь я всегда был любителем экстремальных приключений. И вот, стою я на кухне, готовый открыть новое измерение.
Я взял пчелку, как мы так шутим, иглу, и набрал в нее несколько доз кодеина. Нервы трещали, а сердце бешено билось, но я был полон решимости попасть в космические просторы. Я делал постоянные попытки найти путешествие, которого еще не испробовал. Наконец, остроумная игла пронзила мою кожу, и я почувствовал, как наркотик медленно проникает в мою систему. Первые секунды были просто адскими, но затем наступило что-то совершенно невероятное. Мои глаза зажглись, как две яркие звезды, и я понял, что начинаю взлетать в неведомый мир. Очутившись в космическом пространстве, я осознал, что мои страхи и проблемы остались на Земле. Я летел вокруг планеты, весело куролесил, не боясь упасть. Мир вокруг меня был красочным и прекрасным, словно я попал в чудесную сказку. Но даже в космосе я не мог забыть о своей страсти к наркотикам, искренне полюбив эту новую закладку. Каждый раз, возвращаясь на Землю, я снова и снова совершал эту невероятную поездку. Кодеин стал для меня новым путеводителем в мире безграничных возможностей.
Знаете, друзья, это был одновременно самый потрясающий и самый опасный период моей жизни. Я понимал, что играю с огнем, но моя страсть к наркотикам превышала все пределы. Каждый раз, когда я возвращался с космического полета, я хотел сразу же попробовать еще и еще.
Но все хорошее, как говорят, когда-то заканчивается. В какой-то момент я понял, что больше не могу продолжать эту опасную игру. Я вспомнил о том, что семья и друзья хотят увидеть меня живым и здоровым, а не погребенным под влиянием наркотиков.
Так что, друзья, хоть и невероятно сложно, я поднялся над собой и сделал выбор в пользу нормальной жизни. Я поклялся себе, что больше не буду употреблять наркотики, ведь они только разрушают тебя и все, что тебе дорого.
Опыт, который я приобрел в космосе, научил меня многому. Я начал заниматься спортом, увлекся путешествиями и открыл для себя новые увлекательные хобби.Теперь я осознаю, что то, что я прежде искал в кокаине, кодеине и других наркотиках, можно найти в самой жизни. Я получаю настоящее удовольствие от каждого нового дня и ценю каждый момент. Но я помню свои приключения в космосе с кодеином с теплотой и ностальгией, ведь это было время, когда я настояще улетал.